ПЕРЕБАЧИТИ, ЧУ, ЧИШ,
Перебачити, чу, чиш, гл.
1) Перевидѣть, видывать. Прожили ви на світі чимало, перебачили всього.
2) Простить. Угор.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 108.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПЕРЕБГАТИ, ГА́Ю, ЄШ, →← ПЕРЕБАТУВАТИ, ТУ́Ю, ЄШ,